Single Post

Схоже у найближчому майбутньому Україна може стати одним із основних виробників екологічно чистих продуктів харчування для Європи та на власні споживчі ринки. «Живи органічно» – на жаль, це гасло сьогодні може деким сприйматися як жарт. Мовляв, знекровленій воєнним конфліктом, зростанням цін, зниженням рівня доходів населення Україні не до розкошів. Але життя продовжується. Наша держава володіє не лише чорноземами, але й унікальними кліматичними умовами для виробництва екологічно чистої продукції. І хоча доморощений законодавець не поспішає за змінами у споживчому ринку Європи, ті, хто трудиться на землі, не лише думають про завтрашній день, але й активно діють.

Корпорація «Агропродсервіс» в останні роки почала надавати особливого значення розвитку молочного тваринництва. Співпраця з всеукраїнською асоціацією «Молоко» вже дає свої перші вагомі результати. Створюється низка молочно-тваринницьких комплексів на основі використання фізіологічно безпечного доїльного обладнання, комплектації ферм високопродуктивним поголів’ям та забезпечення його високоякісними екологічно чистими кормами і впровадження сучасних систем годівлі.

Але сьогодні цим особливо нікого не здивуєш. Прогрес невпинно йде вперед. Ось і задумали в корпорації мати свою родзинку за прикладом швейцарських молочників та вирішили створити ферму у місцевості з унікальними природними умовами.

–        Чому б нам не виробляти таке, як у них, молоко, ділиться своїми думками керівник корпорації Іван Чайківський. – Я, скажімо, до цього часу пам’ятаю, як пахне цілющими травами молоко з мого дитинства. З того хутірця, де ми проживали з батьками. А ще домашнє масло, яке робила моя бабуся.

Село Урмань, що на Бережанщині, без перебільшення нагадує альпійські краєвиди. З усіх боків оточене горболісовим масивом, луками, багатими на різнотрав’я. Тут знаходиться ботанічна пам’ятка природи «Урманська бучина». Саме в цій місцевості активними темпами відновлюють, а по суті перетворюють у сучасну високотехнологічну фабрику молока ферми колишнього місцевого господарства.

З цією метою готують висококваліфікованих спеціалістів, починаючи від персоналу комплексу і закінчуючи фахівцями з монтажу обладнання та сервісного обслуговування. Тут також думають про комплексне вирішення питань утилізації відходів ферми та на перспективу екологічного безпечного виробництва органічних добрив і альтернативного енергозабезпечення. Паралельно повним ходом йде поповнення молочного стада високопродуктивним поголів’ям.

–        Якщо нам усе це вдасться, – каже Іван Чайківський, – то діти в садочках і школах, хворі у лікарнях матимуть змоги пити екологічно чисте молоко, а не замінники сумнівної якості. Та й дорогу України на європейський ринок ми зможемо вимостити своїм внеском.

Корпорація вирішила зберегти і відновити первозданний вигляд одного з корівників, спорудженого ще у далекому 1958 році, як пам’ять про тих невтомних працелюбів – мулярів і теслів, які з місцевих матеріалів – каменю, глини і деревини – створили споруду, яка пережила цілу епоху. Серед них, як пригадує тодішня молода доярка, нині 82-річна Марія Слобода, були світлої пам’яті Іван Слобода, Михайло Харів, Стефан Лазука, Леон Дудар та інші.

А ще Урмань, яка заснована у 1385 році, має свою багату на знакові події історію, про що свідчать місцеві топонімічні назви «Замчисько», «Городисько» та легенди про замок на околиці села. Своєрідною візитівкою цього населеного пункту є унікальна дерев’яна церква Різдва Христового, збудована ще у 1688 році на Гуцульщині і того ж року перевезена до Урманя.

Оазисом краєзнавства і незламного українського патріотичного духу є місцева школа, яка цими днями відзначила своє п’ятдесятиліття. Вона споруджена з ініціативи колишнього її директора, двічі депутата Верховної Ради УРСР Галини Мельник.

З відновленням молочно-тваринницького комплексу в Урмань повертається активне виробниче життя і цілком слушними у цьому зв’язку є слова Івана Чайківського: «Можна мати гарні хати з газом та всіма зручностями, але без тваринництва село не матиме перспективи».

Тож віримо, що для урманьчан вона буде щасливою, а про історію села та його людей – у наступних розповідях.