Андрій БАРАН: «У майбутнє дивимося з оптимізмом»

За двадцять років стрімкого зростання іменита компанія «Агропродсервіс», яка працює на наших теренах, стала визнаним лідером аграрної галузі всієї держави і впевнено нарощує свої виробничі потужності. Сьогодні ця соціально зорієнтована компанія створила понад дві тисячі робочих місць, ефективно обробляє понад  40 тисяч гектарів орендованих земель і впродовж року до бюджетів усіх рівнів сплачує в межах 250 мільйонів гривень податків. Про господарські справи «Агропродсервісу» на фініші року ведемо розмову з генеральним директором компанії Андрієм БАРАНОМ.

 

– Андрію Степановичу, прошу підсумувати, яким був 2020-й рік для Вашої компанії в рослинницькій галузі?

– Якщо говорити про рослинництво, то воно значною мірою залежить від погодно-кліматичних умов. А цьогоріч у нас, як відомо, були суха прохолодна весна, затяжний період дощів, нерівномірно великі опади й мокра осінь. Це й позначилося на підсумках галузі, але не критично. Загалом у компанії валовий збір перевищив 200 тисяч тонн зернових, зернобобових і кукурудзи. Це на рівні прогнозу. Правда, ми дещо недоотримали ранніх зернових, особливо постраждав ярий ячмінь. Трохи нижчою була врожайність озимої пшениці й гороху. Маємо непоганий урожай ріпаку. Вищою могла бути врожайність соняшнику, але його збирання випало на дощовий жовтень, тож отримали трохи більше, ніж 3 т/га.

Але попри все, радіємо за рекордний урожай кукурудзи, збирання якої вже наближається до завершення. Спізнення пояснюється знову ж таки   погодно-кліматичним чинником. Якщо традиційно збирання качанистої починали в кінці вересня, то тепер – у середині жовтня. Їй не вистачило сонячного тепла. Якщо торік вологість кукурудзи становила 22–23 %, то  цього року – у середньому 30 %. А отже, додаткові затрати пішли на досушування зерна. Благо, що частину газу змогли купити ще за дешевшу ціну.

І все ж завдяки качанистій  ми вирівняли зернофуражний баланс. Урожайність кукурудзи, яку виростили на понад 7000 га, склала 10,5 тонн у заліковій вазі, а такі відділення, як Настасівське, матиме більш як 12 тонн, «Росохуватець» у Козівському районі – більш як  11 т/га.

Найболючішим цьогоріч виявився сегмент цукрових буряків, які знову таки через несприятливі погодні умови зародили недостатньо. На площі майже 3800 га на круг маємо по 54 тонни, хоча очікували 60 тонн. До того ж,  уперше останніми десятиліттями цукристість солодких коренів нижча за базову. На жаль, така ж ситуація у всій Західній Україні. Інша частина держави потерпіла від засухи, багато компаній відмовляються вирощувати цукрові буряки. І, як наслідок, на ринку відчутно зросла ціна цукру.

Але навіть за таких складних умов ми й надалі вирощуватимемо буряки, оскільки це робота наших людей, цукрових заводів, бюджетні надходження й забезпечення краян стратегічним продуктом.

Паралельно зі збиранням пізніх культур хлібороби закладали фундамент під урожай наступного року. Чи посіяли все заплановане?

Оскільки нам не вдалося в оптимальні строки зібрати попередні культури, тому посівна була напруженою. Посіяли майже 6000 га озимини. Дві тисячі гектарів недосіяної озимої пшениці плануємо компенсувати ярою. Але треба сказати, що цього року ми отримали кращі сходи, ніж минулого. Орієнтовно 70 %  в дуже доброму стані.

У відмінному стані озимий ріпак, який посіяли на всіх запланованих площах. Сподіваємося на хороший результат, адже минулими  роками була погана схожість, тепер такої проблеми немає, тож у майбутнє дивимося з оптимізмом.

Окремо, мабуть, треба  говорити про елеваторні потужності й передусім про Галицьку зернову компанію, яка вже вийшла на повну проєктну потужність і виборола право на формування прямих маршрутів до чорноморських портів…

Наші елеватори й переробні підприємства працюють у штатному режимі. Звичайно, напруженішою була робота через надмірну вологість зерна, але загалом  все добре. У Яструбовому (Галицька зернова компанія) ми справді реконструювали елеватор, успішно завантажуємо маршрутні перевезення. Ритмічно працює Козівський елеватор. Наступного року плануємо провести там масштабну реконструкцію, яка буде пов’язана зі збільшенням продуктивності роботи, з очищенням і вивантаженням зерна і, звичайно, з поліпшенням  екологічних параметрів, оскільки він розташований в межах населеного пункту. Якщо нам вдасться провести таку реконструкцію, то зможемо переробляти і своє зерно, і надавати послуги іншим агропідприємствам і фермерам.

Згідно з графіком працюють виробництва комбікормів для тваринництва. Їх потужності зростатимуть, оскільки ми суттєво збільшуємо поголів’я тварин.

Ще один важливий підрозділ компанії – насіннєвий завод, продукція якого набуває дедалі  більшої популярності серед споживачів…

Насіннєвий завод цьогоріч виробив трохи більше, ніж 18 тисяч тонн високоякісного насіння, повністю забезпечив власні потреби «Агропродсервісу» і виконав партнерські договори на вирощування насіння для інших компаній. А це понад  півтори сотні підприємств різних форм власності в  усій Україні.

У продовження теми варто згадати про вже міжнародний інноваційний форум «Нове зернятко» та Західноукраїнський чемпіонат кукурудзи й цукрових буряків. Яка їх доля у зв’язку з пандемією коронавірусу?

Ситуація з пандемією “відбилася” й на роботі нашого підприємства, але ситуацію тримаємо під контролем. Звісно, провести «Нове зернятко» у звичному форматі ми не змогли через велику кількість очікуваних спеціалістів і гостей. Дасть Бог, якщо все внормується, проведемо його у 2021 році. А чемпіонат кукурудзи й цукрових буряків провели з дотриманням карантинних вимог, тому що ще з весни висіяли низку їх гібридів. Участь у заході взяли лише представники компаній-виробників цього насіння. Підсумки підбили, вони є в загальному доступі. Тож ці традиції, які ми започаткували,  продовжуватимемо. Бо під час таких заходів самі зможемо  стежити  за новинками і пропонувати їх нашим колегам.

Нині «Агропродсервіс» – багатогалузева компанія, чільне місце  в якій належить галузям свинарства і птахівництва…

За два роки повністю оновили маточне поголів’я і стабілізували його у свинарстві. Абсолютно чисте племінне поголів’я завезли в комплекс на Чернівеччині. Тож на кінець року кількість свиней перевищила 100 тисяч голів. Тепер виходимо на новий, європейський рівень продуктивності, утримання поросят та їх відтворення і впевнено повертаємо свої лідерські позиції серед виробників свинини в державі.

Правда, останніми місяцями  ціна на свинину падає, кормова база – соя, соняшник – дорожчає. Зважаючи на це, робимо акцент на продуктивність і здоров’я поголів’я, бо це – основа економіки. А вона обнадіює. Цього року ми продали майже 13 тисяч тонн м’яса свинини в живій вазі. Маємо європейські показники з народження  поросят – у середньому 15,7 на одну свиноматку за один опорос(!).

Попри загальноукраїнські тенденції скорочення чисельності поголів’я ВРХ і зменшення обсягів виробництва молока, у компанії ця галузь успішно розвивається…

Сьогодні в компанії працює 4 молочно-товарних ферми й одна з відгодівлі бичків і вирощування нетелів. Утримуємо майже 2200 голів дійного стада.

Кардинальні зміни відбуваються на фермі села Теофіпілка Козівського району. Туди ми інвестували приблизно 1,8 млн євро для завезення майже 1 тисячі нетелів із Євросоюзу. Після остаточного завершення робіт там буде півтори тисячі фуражних корів. Уже нині – це справжня фабрика, яка закінчить рік із надоєм 10 тонн на фуражну корову, реалізує молоко екстракласу. А днями там організували технічний запуск у роботу доїльного залу для свіжо розтелених корів.

Одночасно лише цього року продали за кордон майже 400 голів власних нетелів і виробили 1100 тонн м’яса в живій вазі. Продовжуємо займатися вирощуванням бройлера курки та індика. З початку року реалізували 3600 тонн курятини й майже 800 тонн індичатини. Значну частину їх продали через власну торговельну мережу.

У пресі з’явилась інформація про те, що «Агропродсервіс» щороку сплачує сотні мільйонів гривень податків. Звідки такі колосальні суми?

Ми – соціально відповідальна компанія, живемо в рідній країні і працюємо задля її розвитку. Ми даємо роботу більш як  двом тисячам людей, котрі отримують заробітну плату. Нині її середній розмір майже 15 тисяч гривень. Крім того, сплачуємо майже 250 мільйонів податків до бюджетів і фондів усіх рівнів. Це наш внесок у розвиток економіки держави й новостворених громад, на території  яких ведемо господарську діяльність.

Ми розуміємо, що гроші, які отримують працівники, стають головними інвестиційним вкладом у розвиток територіальних громад, бо саме частина ПДФО йде в бюджет місцевої ОТГ. Якщо, наприклад, наш оператор машинного доїння в Теофіпілці отримує в середньому 25 тисяч гривень, то можемо порахувати, що лише він віддає у вигляді податків більш як  50 тисяч гривень на рік. Так само механізатори, інші працівники. За ці кошти утримуємо соціальні заклади. Держава – це ми самі. Тепер нам залишили місцеві податки й маємо думати, як їх збільшувати і в який спосіб раціонально використовувати.

Звісно, за всіма перемогами стоять висококваліфіковані спеціалісти й численні пайовики. Якою у Вас є кадрова політика?

Ми розуміємо, що без людей неможливо нічого зробити. Основний наш засіб – земля. Ми дуже вдячні десяткам тисяч пайовиків, які віддають в оренду землю, за яку ми вчасно й на високому рівні сплачуємо орендну плату. Одночасно дбаємо про спеціалістів, які є основою виробництва. Технічний прогрес веде до скорочення робочої сили, але ми намагаємося підтримувати розумний баланс кадрів і дбаємо, щоби заробітна плата в них була пристойною й мала тенденцію до зростання. А це можливо, коли виробництво стає продуктивнішим. Це основне джерело для збільшення заробітної плати, тому працюємо над формуванням колективу, шукаємо креативних спеціалістів. У нас багато молоді, наприклад, у агрономічній та зооветеринарній службах, після закінчення вишів, коледжів, їм передаємо досвід і робимо на них ставку в перспективі.

Ви ніколи не зупиняєтеся на досягнутому і ставите дедалі  нові завдання перед колективом. Які вони на наступний рік?

Маємо намір продовжувати оновлення матеріально-технічної бази. У планах – серйозна реконструкція Козівського елеватора. Очікуємо на подальший розвиток тваринництва. З цією метою маємо намір добудувати кілька майданчиків із вирощування свиней. У планах – реконструкція ферми в ТОВ «Дружба» Тернопільського району, на черзі – подальший розвиток ферми в так званій “бережанській” Швейцарії, у селі Урмань. Вивчаємо тему виробництва ексклюзивних сортів сиру. У Денисові Козівського району хочемо збудувати ще одну високотехнологічну ферму на 1200–1300 фуражних корів.

Водночас наші очікування також пов’язані з впровадженням ринку землі, виклики якого неможливо передбачити. Але попри все ми й надалі плануємо нарощувати виробництво, створювати додаткові високооплачувані робочі місця, забезпечувати належні відрахування до бюджетів, високі соціальні стандарти для працівників і пайовиків нашої компанії.

Розмовляв Богдан НОВОСЯДЛИЙ

Розповсюдити цю статтю: