Андрій Баран: «Курку, яка несе золоті яйця, не можна пускати під ніж» (інтерв’ю)

З директором ПАП «Агропродсервіс» Андрієм Бараном ми зустрілися наприкінці минулого тижня, коли його компанія закінчувала вивезення останніх сотень тонн буряка на Чортківський цукрозавод. Це власне був завершальний цьогорічний виробничий акорд рослинницької галузі, про підсумки якої ми вирішили поговорити. А почали з того, що на сьогодні представляє собою  рослинницька галузь компанії «Агропродсервіс».

– Рослинництво – наша основна галузь, яка упродовж багатьох років дає більше половини всіх надходжень компанії, – наголосив Андрій Степанович. – Сьогодні наш майже двотисячний колектив ефективно господарює на понад сорока тисячах гектарів землі. У структурі посівних площ більше 50 відсотків займають зернові культури, 23% з яких припадає на озиму пшеницю. Далі за обсягами йде кукурудза на зерно, в останні роки ми дещо підтягнули посіви сої. У групі технічних культур домінує цукровий буряк. Цього року ми вирощували його майже на 4 тисячах гектарів, а це приблизно п’ята частина цієї культури на Тернопільщині. У межах десяти відсотків площ вирощуємо ріпак. Наступного року більше висіємо гороху. Він користується великим попитом на ринку і є ефективним попередником під озимину.

– Підсумуйте результати збирання ранніх зернових…

– Якщо поставити запитання, чи нинішній рік повністю виправдав наші сподівання, – то я б сказав, що, на жаль, ні. Взнаки далися складні погодно-кліматичні умови. Другий рік підряд ми працювали в умовах серйозної засухи. Але в цілому ми задоволені результатами ранніх зернових культур і зібрали їх не менше, ніж минулого року. Середній урожай озимої пшениці по компанії складає 7,5 тонни з гектара, майже 7 тонн – ярого ячменю і понад 3 тонни озимого ріпака. А на наступний рік знову ставимо перед собою завдання вийти на десятитонну урожайність зернових з кожного гектара.

– Окремо слід говорити про особливості других жнив…

– Аномальні погодні умови негативно відбилися й на цукровому буряку, кукурудзі та сої. Дві останні культури від засухи постраждали особливо. Відтак сої на круг отримали трохи більше двох тонн. Аналогічна ситуація і з кукурудзою. Її врожайність дещо нижча минулорічної – від шести до одинадцяти тонн з гектара. Така строкатість зумовлена передусім кількістю вологи. На врожайність впливає і термін сівби. Найранші посіви, навіть ті, що весною потерпіли від заморозків, дали значно кращий результат. Тож надалі будемо намагатися сіяти кукурудзу якомога швидше.

Окрема тема – цукровий буряк. Він вимагає найбільше уваги і затрат, але водночас є найприбутковішим. І навіть при цьогорічних аномаліях майже 60 тонн з гектара при середній цукристості 18,5 процента, які ми отримали, дають змогу говорити про рентабельність цієї культури.

Звичайно, тепер постає необхідність коригування співпраці з цукровим заводом, який допускає лише дводенний запас цукросировини, але зважуючи на погодно-кліматичні умови та стан доріг, його доцільно збільшити бодай до тижневої норми.

– У компанії стали традиційними аграрний форум «Нове зернятко» і чемпіонати на кращі гібриди кукурудзи та цукрового буряка. Які плани чи надії покладаєте на них?

– Ці заходи – чудова школа передового досвіду, аналітики селекції кращих сортів і гібридів рослин для керівників та спеціалістів агрофірм. Донедавна ми проводили Дні поля, а цього року їх формат змінили на форум «Нове зернятко», на який запросили аграріїв з усієї України. І в результаті продаж насіння власного виробництва збільшили не на проценти, а в рази. У цьому значна заслуга колективу нашого насіннєвого заводу. Він працює уже п’ять років і за весь час його роботи ми не отримали жодної негативної рекламації від партнерів. Це для нас дуже важливо, адже «Агропродсервіс», нагадаю, є елітгоспом з виробництва насіння зернових культур.

А чемпіонати гібридів кукурудзи і цукрового буряка потрібні передусім нам, оскільки на демонстраційних полях висіваємо більше сотні гібридів кукурудзи, майже сорок – цукрового буряка. Після аналізу їх урожайності в реальних умовах маємо можливість вибрати найкращі з них для культивування на товарних посівах.

У цьому плані співпрацюємо й з іншими всесвітньо відомими фірмами. Для прикладу, на нашій території функціонує Агроцентр «Агроскоп». Його науковці на дослідних ділянках випробовують різні технологічні рішення, вплив на ту чи іншу культуру засобів захисту рослин, мінерального живлення.

– У нинішньому році компанія вперше почала реалізувати збіжжя на зарубіжні ринки. Який досвід і перспективи проглядаються у цьому зв’язку?

– Ми вже законтрактували перші десятки тисяч тонн зернових. З огляду на ринкову кон’юнктуру, це збіжжя продали вигідно. Однак, аби доставити його у порти, катастрофічно бракує вагонів. Це важко зрозуміти, адже порівняно з минулим роком обсяги реалізації зерна за кордон зросли несуттєво, тож ажіотажу на залізниці не повинно бути. І тим не менше, відсутність вагонів зриває графік поставки, а це – чималі штрафні санкції. Хочеться вірити, що ця ситуація найближчим часом владнається.

– Новітні технології і селекційні досягнення у рослинництві спонукають до підвищення фахових знань представників агрономічної служби…

– На сьогодні уже сформувався кістяк агрономічної служби, який в принципі забезпечує високу планку вимог. Наші агрономи беруть участь у науково-практичних семінах, у Днях поля, відвідують зарубіжні агрофірми. На базі компанії відбуваються спеціалізовані семінари за участю вітчизняних і зарубіжних науковців та фахівців. Словом, ми ефективно стимулюємо тих спеціалістів, які  самовдосконалюються і роблять вагомий внесок у досягнення «Агропродсервісу».

– Який фундамент під урожай наступного року закладено нинішньої осені?

– Попри всі труднощі, ми засіяли практично всі заплановані площі. Правда, побоювання викликають 15-20 відсотків озимих пшениці та ячменю, які через пізні терміни посіву зараз перебувають у фазі шильця. При нормальних погодніх умовах вони виправляться. У гіршому випадку маємо резервне насіння ярої пшениці, яким зможемо пересіяти ризиковані площі.

– Як відомо, у компанії став до ладу соєпереробний завод, а в області наступного року планується запустити ще кілька цукрозаводів. Чи не передбачаєте у цьому зв’язку збільшувати площі під сою і цукровий буряк?

– Економічна кон’юнктура по цукру складається непогано. Є підстави вважати, що в найближчі два роки ці тенденції збережуться. Але посіви цукрового буряка не можна миттєво збільшити. З урахуванням погодніх умов, можемо прибавити його площі на 10-15 відсотків, хоча партнери з «Радехів-цукор» спонукають нас до збільшення посівних площ. Їх можна зрозуміти, адже в наступному році заводам цієї компанії потрібно буде 2 мільйони тонн цукросировини. Для порівняння, нинішнього року «Агропродсервіс» виробив її 220 тисяч тонн.

А що стосується соєпереробного заводу, то він уже працює непогано, передусім для компанії і з власною продукцію виходить на ринок олії та макухи. Враховуючи його потреби, у 2017 році площі сої збільшимо до семи тисяч гектарів. Маємо намір для переробки закуповувати сировину і від агропідприємств Тернопільщини.

– Андрію Степановичу, яким чином, на вашу думку, на ситуацію в агросекторі вплине відміна спецрежиму ПДВ для сільгосптоваровиробників?

– Наше бачення тут доволі просте: курку, яка несе золоті яйця, не можна пускати під ніж. Здається, всім зрозуміло, що аграрний сектор в Україні домінуючий. Завдяки експорту сільгосппродукції в економіку держави надходить кожен п’ятий долар. І на Тернопільщині Президент й Прем’єр під час своїх візитів відкривають перспективні агропідприємства. Та й ми, для прикладу, у Настасові відкрили соєпереробний завод, добудували на 20 тисяч тонн потужності зберігання зерна, відкрили молочно-товарну ферму на Козівщині, грандіозні роботи провели з відновлення Тернопільського м’ясокомбінату. Все це реальні інвестиції, які надходили від успішної діяльності усієї компанії. А якщо тепер кошти з виробництва заберуть від аграріїв, то за рахунок чого інвестувати нові проекти, створювати робочі місця і додану вартість? І це при тому, що в економіці держави немає стабільності, а кредити з понад двадцятьма відсотками обкладені такими жорсткими умовами, що  стають просто недоступними. Не важко спрогнозувати, що за таких умов, коли потужні інвестиційні джерела влада свідомо замулює, аграрне виробництво почне пробуксовувати, а відтак і занепадати.

– Але завершувати розмову на песимістичній ноті не гоже. Наближається Новий рік і Різдвяні свята…

– Сердечно вітаю хліборобів «Агропродсервісу» і  Тернопілля, усіх співвітчизників з наступаючим Новим роком та Різдвом Христовим! Нехай мир і спокій запанують на нашій землі, а кожному з вас щиро бажаю міцного здоров’я, сімейної злагоди, достатку і Божого благословення на добрі справи.

Розмовляв Тарас БОГДАНЮК

Розповсюдити цю статтю:

Залишити відгук до “Андрій Баран: «Курку, яка несе золоті яйця, не можна пускати під ніж» (інтерв’ю)”