Іван Чайківський: "Я зроблю, щоб працювати в селі було вигідно"

Іван Чайківський:
"Влада, яка заважає селянам жити, не має права на існування"

Якщо країна не підтримує власного виробника, а сподівається на заморські товари, рано чи пізно її громадяни стануть жебраками у рідній державі, бо не матимуть роботи, або найманими низькооплачуваними працівниками в чужоземних фірмах. Нинішня влада, основу якої становлять регіонали та комуністи, веде наше суспільство саме таким шляхом розвитку. Адже Україна — аграрна держава, тож, ігнорувати селянство, не даючи достойно заробити на молоці, м’ясі, вирощеному у власному господарстві чи на фермерському подвір’ї, — злочин проти свого народу. В цьому переконаний генеральний директор корпорації «Агропродсервіс», кандидат у народні депутати по Зборівському виборчому округу № 165 Іван Чайківський.

-Україна, яку ще недавно називали житницею Європи, перетворилася на імпортера продуктів харчування, причому далеко не завжди належної якості. Влада, експлуатуючи своїх селян, створила такі умови, за яких молоко, м’ясо, зерно вони змушені продавати за безцінь.

Потрапляючи в залежність від іноземних продуктів харчування, ми ризикуємо продовольчою безпекою нації. Можна подумати, що продовольча безпека усієї держави та проблеми окремого селянина нічим на пов’язані. Але це — тільки на перший погляд.

Будь-яка країна, — наголошує Іван Чайківський, — зберігає свою продовольчу незалежність, якщо кількість продукції, імпортованої в державу, не перевищує 20-25 відсотків до тієї, яку населення споживає. Порівняйте статистичні дані: у 2005 році вітчизняні аграрії виробили продовольчих товарів 90,9 відсотка, в 2011-му — вже 87,2%. Лише в 2010 році до нас було завезено продуктів харчування на 5,7 млрд. доларів США. Така тенденція веде до відвертої економічної окупації України. Аби зрозуміти її масштаби, досить сказати, що це – 40 річних бюджетів Тернопільської області, або ж річна зарплата для 1,8 мільйона пересічних українців!

Наш селянин-виробник, на відміну від іноземного, не має належних дотацій, не може взяти потрібних кредитів, працює на свій страх і ризик.

— Закупівельні ціни на сільгосппродукцію інколи навіть не покривають затрат на її виробництво. Сьогодні літр молока від корови коштує дешевше, ніж пляшка закоркованої води, — каже Іван Адамович. — Селяни, які виростили картоплю, не мають куди її збути навіть по 40 копійок за кілограм. Проблема для господаря, який виростив свинку чи теля на м’ясо, — здати його за прийнятними цінами. На праці селянина наживаються перекупники й посередники!

Виникає запитання, чому так відбувається, чому селяни нині не в повазі у влади? Відповідь проста: для більшості в парламенті, яку створили регіонали й комуністи, українське село та його проблеми байдужі. Їх клопіт — великий бізнес і його інтереси, які влада заповзято відстоює. Згадайте, скільки разів ми чули про те, що от-от з’являться закони, які підтримають селянина. Їх люди так і не дочекалися. Тож і досі нелегка праця селян, які тримають худобу, оцінюється копійками, а той, хто має власну землю, не може її ефективно обробляти, бо не має техніки, не може взяти кредит під розумну відсоткову ставку.

Іван Чайківський послідовно відстоює принципи економічного націоналізму: українські гроші — в українські руки — на українську справу. Він упевнений, що тільки так ми зможемо підняти з колін село, а з ним — і всю державу. Та поки маємо невтішну картину: в наших садках гниють доброякісні яблука, які не знали хімічних препаратів, а на прилавках магазинів — імпортні, щедро здобрені хімією. Навіть наші традиційні сало й часник, визнані в світі, як національні українські продукти, тепер нерідко привізні.

Один із фермерів, який переймав досвід роботи в Сполучених Штатах, розповідав, що бачив, як там вирощують свиней для «третіх» країн, таких, як Україна. Тварин утримують на окремій фермі, далі від тих, яких годують для своїх громадян. Чоловік жахнувся, побачивши, яке м’ясо потрапляє на наші прилавки у вигляді ковбас і субпродуктів.

Не дивно, що тепер українці все частіше хворіють на онкохвороби, а діти нерідко страждають від алергії й таких захворювань, які раніше діагностували лише в людей похилого віку. Пригадується, як свого часу в нас працювали молочні кухні для малят, де було й натуральне українське молоко і сир із нього. Чому тепер ми сподіваємось на імпортні суміші, а не на свій натуральний продукт? Адже це — не лише здоров’я майбутнього нашої країни, а й підтримка українського селянина.

Українські закони повинні захищати українські родини! В цьому твердо переконаний Іван Чайківський.

Його точку зору поділяє переважна кількість селян. Справа за тим, щоб утілити їх у життя через парламент.

Ганна Остапик

Розповсюдити цю статтю:

Залишити відгук до “Іван Чайківський: "Я зроблю, щоб працювати в селі було вигідно"”